“Віра і підтримка людей допомагає жити”: історії людей з онкологією та хронічними захворюваннями під час війни

Разом із 4-річним сином та нерозумінням, як жити далі, Рита приїхала до Старобільська з Луганська у далекому 2014-му. Незабаром жінка дізналася від інших переселенців про організацію “Дієва громада”, разом із сином відвідувала свята для дітей, майстер-класи, професійні курси для перукарів, англійської мови, шиття та багато іншого. Рита завжди стежила за різними активностями та пасивно брала участь у заходах, як глядач, але її не залишало відчуття підтримки – того, що вона не одна. Підтримки жінка потребувала особливо – у 2016 році їй поставили діагноз “онкологія”.

“Я знаю, що не одна”

До лютого цього року життєво необхідний препарат Риті видавала держава. І ось, після 24 лютого вона побачила, що запас потрібного хіміопрепарату тане на очах. В аптеці такого не можна було купити, а приймати треба щодня.

“Я стукала у всі двері, але Сєверодонецьк, де я отримувала препарат, був заблокований, лікарі виїхали. А по Україні в аптеках його просто не було, – згадує Рита. – І я згадала про “Дієву громаду”. Там працюють дуже чуйні люди, справжні професіонали та люди з великим серцем!”

Жінка звернулася до організації через месенджер, оскільки мобільного зв’язку у Старобільську немає із середини березня.

“О диво, мені відповіли, більше – змогли дістати і купити дорогий препарат, і відправити до Старобільська. Але виявилося не все так просто. Автобуси потрапили під обстріл, були жертви, а в одному з автобусів їхали ліки для всіх, хто на них чекає… Минулого тижня автобус повернувся додому і препарат таки знайшовся! Я з величезною вдячністю і радістю, хочу сказати ВЕЛИЧЕЗНЕ ДЯКУЮ “Дієвій громаді”, Оксані Очкурової, Марині і всім людям, які творять добро!” – каже Рита.

Жінка приймає життєво необхідний препарат із 2018 року щодня. Ліки підтримують рівень лейкоцитів у крові, без цього препарату у хворого може наступити рецидив і летальний кінець.

“Звичайно, моя боротьба не закінчена, і я все ще потребую ліків, але підтримка, віра в людей та чуйність допомагають у складних життєвих ситуаціях, – упевнена Ріта. – Я знаю, що не одна, що є безліч добрих людей, готових допомогти, і це допомагає жити! Я сподіваюся жити якнайдовше для своїх діток – улюблених синочків, для чоловіка, для батьків та моїх друзів!”

“Без пігулок, як пічка без дров”

До початку військових дій Ольга Павлівна купувала ліки щотижня. Жінка має інвалідність і, як сама зізнається, “болячок цілий візок”. Наприкінці лютого було заплановано чергову закупівлю, але їй не судилося збутися. Рідні Ольги Павлівни оббігали в Старобільську всі аптеки, знайшли частину ліків, але не все необхідне.

“25-26 числа у мене розпочалася істерика. Серцевого препарату немає, від епілепсії немає, гормонального препарату немає, заспокійливого немає. Був справжнісінький шок, – згадує Ольга Павлівна. – Я не знала, що робити. Донька вистояла тисячі черг, десь валеріанку дістала, десь ще щось. Повернулися до часів, коли “діставали”.

Для життя Ользі Павлівні щодня потрібно приймати близько 12 різних ліків – від гіпертонії, від ішемічної хвороби, сечогінні, знеболювальні, для щитовидки… Через стенокардію навіть перед тим, як помити посуд або вийти на вулицю, потрібно приймати препарати, щоб витримати фізнавантаження . Як зізнається жінка, коли вона один день не приймає ліки, надвечір у неї з’являютья дикі головні болі, набряки, аритмія. Через відсутність ліків в аптеках таких днів у житті Ольги Павлівни було близько п’яти.

Незабаром вона дізналася, що “Дієва громада” приймає замовлення на безкоштовні ліки, і вирішила звернутися. Написала перелік необхідних препаратів. За допомогою донорів та волонтерів потрібні ліки вдалося швидко доставити.

“Я не живу без гормонів для щитовидної залози. Нам дали дві упаковки цих ліків. Я плакала! Дали заспокійливі, знеболювальні і в уколах, і таблетки. В аптеках на той момент не було звичайного анальгіну, – згадує старобільчанка. – Я без пігулок, як “пічка без дров”. Щоб довше вистачило, почала ділити ці препарати, приймати меншими дозами. Потім мені доставили ще ліки. Я так безмежно вдячна! Не знаю, як вони це роблять. Молитимуся Богу, щоб у дівчаток все було добре!”

Після перерви у прийомі ліків жінка дуже тяжко відновлювалася. І лише недавно змогла відновитись до стану ремісії.

“У всякому разі, я настільки вдячна! Які вони розумниці, яку роботу роблять. Дай Боже їм здоров’я!” – каже Ольга Павлівна.

Робота продовжується 

Центр спільного розвитку “Дієва громада” продовжує допомагати старобільчанам та вимушеним переселенцям та видавати життєво необхідні ліки тяжкохворим пацієнтам в Старобільську. Адже доступність ліків в нашому регіоні залишається кризовим питанням.

Організація закуповує та отримує через партнерські організації ліки для людей з онкологією, астмою, захворюваннями щитоподібної залози, лежачим хворим. Так, станом на 18 травня закуплено та передано життєво необхідні ліки (інсулін, гормони щитовидної залози, протипухлинні препарати та багато інших) на суму майже 310 000 грн. Місячною дозою ліків забезпечено близько 350 осіб, зокрема 45 дітей.

Наші щирі подяки всім, хто надсилає донати:

– Iluta Lace та Латвійська неурядова організація MARTA через Громадську організацію «Інформаційно-консультативний жіночий центр,

– Brian Milakovsky.

Наші партнери:

– Комітет медичної допомоги в Закарпатті – CAMZ

– Лікарі без кордонів/Médecins Sans Frontières

А також щира вдячність проєкту “Допомога завжди поруч”, який реалізується за підтримки GIZ Ukraine!