Зустріч тих, хто покинув рідну Луганщину й оселився на Закарпатті, відбулась у Сваляві 17 березня в межах проєкту “Локальні голоси Луганщини в загальнонаціональному діалозі”.

Учасники/-ці зустрічі ділилися своїми спогадами про окуповані й часто зруйновані рідні села, міста та селища, намагались намалювати їх чи прописати на папері, а також плакали – відкрито. Розповідали родинні історії, згадували традиції, унікальні підприємства, які пішли в історію, та інші матеріальні й нематеріальні речі, які є й будуть важливою частиною нашої локальної ідентичності.

Марківка, Білогорівка, Кремінна, Старобільськ, Сіверськодонецьк, Стара Краснянка, Кадіївка, Луганськ, Рубіжне, Попасна, Лисичанськ, Новопсков (Айдар) – далеко не всі населені пункти, які ми згадували як ті, де народились, ті, де закохувались, навчались, працювали… А іноді втрачали й ховали близьких. Від деяких назв починали плакати. Бо Білогорівка чи Попасна, наприклад, перестали існувати як населені пункти – це суцільні руїни. Наближається до цього стану й прифронтова окупована Кремінна, яка за рахунок навколишніх озер та лісів була курортом.

Присутні із сльозами згадували байбаків у степу на Біловодщині, Кремінські ліси, промислові шахтарські міста й шахтарські страйки на початку 90-х, халабуди, які будували в дитинстві…

Окремими сторінками спогадів були розповіді про 2014 рік, для декого – про перше вимушене переселення, для декого – про бойові дії й нетривалу окупацію Сіверськодонецька, Лисичанська й Рубіжного. І про 2022 рік – про оті сподівання повернутись додому “за два – три тижні” й відповідним набором речей у валізі. Та про котів і собак, яких вивезли з рідного дому і які досі лишаються живим місточком між нами й домівкою.

Команда проєкту – до речі, теж здебільшого переселенки/-ці з Луганщини – розповіла присутнім, як їхні історії стають частиною усно-історичного архіву та майбутніх виставкових проєктів. Адже ці історії допомагають зберігати ідентичність та вписувати досвід Луганщини в загальнонаціональний український діалог.

***

Проєкт реалізується ГО “Центр спільного розвитку “Дієва громада” у партнерстві з Луганським обласним краєзнавчим музеєм, ГО “Плюс-Мінус Нескінченність” та Старобільською районною державною адміністрацією в рамках проєкту “Спадщина. Простір для роботи” за підтримки міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив” та програми “Партнерство за сильну Україну”, яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.