«23 – 24 жовтня на базі STB city hub у Старобільську (Луганська область) відбувся дводенний тренінг «Блогерство» з теоретичною та практичною частинами. Організатором тренінгу стала ГО «Дієва громада», відома своїми новаторськими проектами не тільки на Луганщині. Тренінг проводився у рамках програми «Мир у цифровий час», яку впроваджує Фундація з прав людини з метою порозуміння для лідерів громад в Україні. Проводив тренінг режисер і сценарист Юрій Кочкаров». Чіткі , протокольні рядки медійного сповіщення… А що за ними?
23.10.2021 р … Теорія. Молодь трьох вікових категорій у перші хвилини тренінгу вела себе трохи скуто – хіба що до тренера були питання про «чарівну камеру», або ж «чарівний телефон», який відразу, з перших же хвилин може зрівняти блогера-початківця з найкрутішими профі. Дізнавшися про те, що крута техніка не може миттю зробити з новачка генія – трохи розчарування, а вже за ним услід – питання «А що ж тоді зможе?» І – чітка відповідь тренера (ще й я, грішний долучився): «Ваша голова, ваші думки, ваша наполегливість та ваша спостережливість, які дадуть вам соціально важливу тему і ваш розум, що підкаже шляхи, як оту тему вирішити… Оце і треба знімати і показувати людям». Окремими питаннями були юридичні. Блогери-початківці дізналися про те , що вони мають право на ГРОМАДСЬКОМУ просторі вести будь-які фото – відеозаписи, якщо вони не суперечать деяким нормам законодавства (малася на увазі фіксація стратегічних об’єктів та простору приватного). Було чітко роз’яснено, ЩО вважається громадським простором і що ним не є. Після цього таки зробили відеоогляд технічного «озброєння» для блогерів та програмного забезпечення для відеомонтажу.
Потім – обговорення тем для відеороликів. Теми соціальні, близькі кожному – булінг в учбових закладах, стан доріг та пішохідних доріжок, прибирання сміття, міський транспорт, культура спілкування онлайн і офлайн. Чого тільки не було. До речі, останнього пункту – спілкування – в нас було вдосталь. І що особливо сподобалося мені – стиралися міжвікові грані при повній взаємній повазі, бо : «ОПЕРАТОРИ – МАНІПУЛЯТОРИ ЛЮДСЬКИМИ ДУМКАМИ» ДОСИТЬ ЧАСТО ДІЛЯТЬ НАС НА ВІКОВІ ГРУПИ ТАМ, ДЕ ЦЬОГО НЕ ТРЕБА РОБИТИ І НАМАГАЮТЬСЯ СТРАВИТИ ПОКОЛІННЯ МІЖ СОБОЮ… МАЮТЬ ПРИ ЦЬОМУ ВОНИ ЯКІС-ТО, МАБУТЬ, КОРИСЛИВІ МОТИВИ.
А Юрій Кочкаров, наш тренер, чітко робив свою справу. Він не «начитував», він ставив мету і … так якось, потужно, проте без галасу підштовхував до її вирішення. «Господиня» базового простору Марина Бражнікова встигала , наче на крилах її несло, вирішати організаційні моменти і, що особливо впало у вічі, дехто з дівчат теж долучився до організаційних функцій – ну, ви уявіть розбіжності у віці учасників – десь від 12 років і до 58! Спробуй догодити усім! І каву-брейк організуй, і щоб дорогу у … певні місця усі знали, і на обід у кафе «Ваніль» зводи, і щоб «малеча» шкільного віку десь там не «заблукала»… Проте атмосфера була така класна… наче у колі старих друзів. Додам свою думку – спільна справа єднає найкраще. Тоді навіть конфлікти – творчі , а не типу того ж булінгу. У рамках програми першого дня майбутні журналісти з Луганського університету ім. Шевченка тренувалися в онлайн-діалогах. Закінчився перший день тренінгу показом того, як літає «дрон» – квадрокоптер «Дієвої громади». Маленький гвинтокрил сідав ледь не на руки учасників. А потім піднімався вгору разом з нашими думками…
Автор Михайло Світличний