Вікторія Вербицька познайомилася з «Дієвою громадою» кілька років тому, коли потрапила з сім’єю на дитячі заходи. А коли знайомство зав’язалося, дівчина почала відвідувати курси СММ (інструмент інтернет-маркетингу). Адже Віка займається прикрасами ручної роботи, і їй хотілося навчитися просувати і розвивати свій бізнес за допомогою соціальних мереж.
«Містечко невелике, і про «Дієву громаду» ми дізналися швидко», – каже Вікторія.
Вікторія Вербицька в Старобільськ переїхала з Луганська. Як зізнається дівчина, до військових дій її робота була мало схожа на творчу, адже вона працювала завідуючою пельменним цехом на виробництві. Після приїзду в Старобільськ народила другу дитину, тому вирішила розвиватися вдома, і в якості додаткового доходу обрала прикраси ручної роботи.
Курси, майстер-класи, тренінги
За словами Віки, курси СММ на базі «Дієвої громади» допомогли їй розвинути свою діяльність. Так, дівчина навчилася грамотно наповнювати бізнес-сторінки в соціальних мережах, дізналася, як просувати контент, писати статті, як працює реклама.
«Багато інформації до курсів я не знала. Ці знання допомогли збільшити продажі. І зараз я продовжую вести сторінки в соцмережах », – ділиться Віка.
Крім участі в курсах, Віка самостійно на базі «Дієвої громади» проводила для дітей і дорослих майстер-класи зі створення прикрас. Наприклад, на заняттях вчилися робити шпильки у вигляді маків до Дня перемоги, брошки і багато іншого.
Також Віка відвідувала кілька тренінгів. Один з таких – з розвитку сторінки на платформі продажів Etsy. За словами дівчини, за дводенний тренінг вона отримала дуже багато інформації. Крім того, Віка встигла відвідати курс вивчення англійської мови.
Грант і плани на майбутнє
«Хотілося подальшого розвитку, збільшити продажі, робити різноманітну продукцію, не тільки банти і шпильки. Тому вирішила взяти участь у грантовій програмі », – згадує Вікторія.
Дівчина побачила оголошення про грант в соцмережах «Дієвої громади», і вирішила неодмінно заповнити анкету. А також написала бізнес-план на покупку швейного обладнання. Воно було потрібне, щоб урізноманітнити свою продукцію. Пройшовши відбіркові етапи, Віка отримала грант в розмірі близько 30 тисяч гривень і придбала швейні машинки. Однак покупка відбулася якраз перед карантином, коли скасували всі заходи і ярмарки.
«У нас було багато ярмарків, виставок, на яких я могла продавати свої вироби. Тож я почала шити вдома. Безкоштовно шила маски, як волонтер. Адже на початку карантину місто потребувало таких речей, їх дійсно не вистачало. А прикраси в період карантину нікому виявилися не потрібні – всі діти сиділи вдома, не було ніяких свят », – каже грантоотримувачка.
Незабаром Вікторія почала шити маски на продаж, з усілякими написами, вишивкою, наклейками, і виставляти їх на сторінках в соцмережах. Попит виявився великий, і замовляли маски з різних куточків України.
Зараз Вікторія – багатодітна мама, в середині травня у неї народилася четверта дитина. Дівчина продовжує шити всілякі вироби своїм дітям, і від замовлень також не відмовляється. Крім того, у неї з’явився додатковий дохід – багато знайомих почали звертатися з проханням щось підшити або зашити. За словами Віки, раніше такого не було, адже без машинки вона цим не займалася. Виготовляла тільки бантики, обручі і нескладні прикраси. А тепер також почала шити шапки, дитячі та дорослі, косинки та інше.
За словами Віки, вона не збирається зупинятися, і сподівається потрапити на курси шиття. Раніше вона не хотіла йти на такі курси, тому що не мала швейної машинки, а тепер буде використовувати всі можливості. А також планує продовжувати брати участь в грантових програмах і розширювати спектр послуг.
Публікацію підготовано в рамках проєкту “Ефективні комунікації, як відповідь на нові виклики” за підтримки організації «Людина в біді» @People in Need Ukraine в рамках Програми солідарності COVID-19 від Європейського Союзу для ініціативи «Східне партнерство», що фінансується Європейським Союзом.
Автор: Катерина Коверга