Онлайн-тренінг “Травмоінформований підхід у роботі з усними історіями” для команди, яка впроваджує проєкт “Локальні голоси Луганщини в загальнонаціональному діалозі”, провела досвідчена тренерка й фасилітаторка, менторка проєкту Світлана Крот. Захід відбувся 16 березня.
Йшлося, зокрема, про те, як під час інтерв’ю врахувати травмуючі події з життя співрозмовника/-ці. Специфікою проєкту є те, що всі потенційні співрозмовники команди або учасники заходів, пережили ці події разом із рідною областю – або вимушену евакуацію, або активні бойові дії, або життя в окупації. А дехто, вірогідно, й усе це разом, просто в певній послідовності.
Уникати знецінення чужої травмуючої події в стилістиці “Могло бути й гірше, буває гірше”, уникати обіцянок на кшталт “Все буде добре” та оціночних суджень на зразок “Боже, яке жахіття” або непрошених обіймів – це лише маленька частина того, про що йшлось на тренінгу.
Тренерка дала свої рекомендації щодо структури й змісту анкети для преставників/-ць Луганщини, які прагнуть розповісти власну історію про рідну область. Стосувались рекомендації і юридичних аспектів. Свіжий, а головне – фаховий погляд пані Світлани допоміг зробити потрібні коригування.
Зауважимо: навіть для журналісток/-ів з понад 20-річним стажем тут було що взяти до свого арсеналу. Адже суто журналістське інтерв’ю часто сильно відрізняється від травмоорієнтованого інтерв’ю, мета якого – фіксація спогадів людей, які пережили травмуючі події.
А ще захід – хоч він і відбувся у форматі онлайн – додатковий раз посприяв командотворенню. Адже попереду – кілька місяців командної роботи, і її результати значною мірою залежать від злагодженості.
***
Проєкт реалізується ГО “Центр спільного розвитку “Дієва громада” у партнерстві з Луганським обласним краєзнавчим музеєм, ГО “Плюс-Мінус Нескінченність” та Старобільською районною державною адміністрацією в рамках проєкту “Спадщина. Простір для роботи” за підтримки міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив” та програми “Партнерство за сильну Україну”, яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.