Захід, присвячений спільній пам’яті вихідців з Луганщини, культурі й традиціям області об’єднав земляків у Черкасах 31 липня.

Ми говорили про спільну пам’ять мовою творчості. Зокрема, мовою поезії та ужитково-декоративного мистецтва.

Воркшоп “Скриня за плечима. Про що говорять орнаменти нашої стійкості” провела майстриня зі Старобільщини Юлія Мележик. Ніби пазл, зібрала вона на мапі Луганську область, ілюструючи історію адміністративних районів – історію, пов’язану з примусовими переселеннями, голодомором, індустріалізацією тощо – вишиваними візерунками.

Майстер-клас “Лялька-мотанка – код української ідентичності” провела керівниця гуртка Попаснянського Центру позашкільної освіти “Корисні дрібнички” Олеся Лавренко. І всі бажаючи забрали з собою з заходу зроблену власноруч мотанку, заклавши в неї свої почуття, спогади й мрії.

Свої вірші прочитала філологиня, поетка, бібліотекарка Луганської обласної універсальної наукової бібліотеки Анастасія Літашова. А заодно розповіла про власне – цілком фахове – бачення луганської говірки й про старобільський період роботи.

У виконанні авторки прозвучала також поезія Катерини Вербівської – письменниці, завідувачки читальних залів Черкаської обласної бібліотеки для юнацтва імені Василя Симоненка, заступниці голови Черкаської обласної організації Національної спілки письменників України.

“Особливу подяку висловлюємо Попаснянській міській територіальній громаді та Білолуцькій селищній територіальній громаді за підтримку заходу, активну участь і теплу атмосферу цієї зустрічі. Бережімо своє коріння, передаваймо його молодому поколінню і завжди знаходьмо дорогу до своїх”, – зазначила керівниця ГО “ЦСР “Дієва громада” Оксана Очкурова.

До речі, крім організації заходу, пані Оксана провела вікторину, присвячену історії й культурі Луганської області. І – попри те, що всі присутні добре знають і люблять свій регіон, тому, власне, й долучились до заходу – кожен дізнався під час вікторини про щось нове. Наприклад, про те, що палац культури в окупованій з 2014 року Кадіївці побудований у формі літака, відомого свого часу. А Абдулах-хан тимчасово переніс столицю Золотої Орди в район нинішнього села Шипилівка поблизу Лисичанська. Села, нині повністю зруйнованого…

На кожну з піднятих тем можна говорити дуже довго й ґрунтовно, зберігаючи й популяризуючи нашу спільну пам’ять про українську Луганщину. І це – одна з головних цілей проєкту “Локальні голоси Луганщини в загальнонаціональному діалозі”.

***

Проєкт реалізується ГО “Центр спільного розвитку “Дієва громада” у партнерстві з Луганським обласним краєзнавчим музеєм, ГО “Плюс-Мінус Нескінченність” та Старобільською районною державною адміністрацією в рамках проєкту “Спадщина. Простір для роботи” за підтримки міжнародного благодійного фонду “ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив” та програми “Партнерство за сильну Україну”, яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.