Конкурс есе на тему “Постконфліктне бачення України очима молоді” – 5 місце.
До початку українсько-російського конфлікту на Сході наша Україна налічувала в своєму складі двадцять чотири області. І серед багатьох областей для мене особливою була і залишається – Луганська область!
Луганська область, зокрема Луганськ – це моя мала батьківщина! Всі події, які почалися у 2014-му На Донбасі для мене стали особистісною трагедією.
Протягом всього часу я мільйони раз згадував собі, яким був Луганськ, і головне питання для мене було: а яким буде Луганськ? Тому що завжди вірив і знав – Луганськ і Донецьк будуть українськими! Мільйони варіантів і візуалізацій майбутнього Луганська було вигадано для мене за цей час.
Дану розповідь хочу розповісти з двох сторін, перша – розповідь звичайного молодого хлопця, а інша – розповідь футбольного вболівальника)
При написанні цієї розповіді не хотілось би говорити певними “штампами” та мислити певними категоріями. Для мене завжди було і буде важлива соціальна сторона життя населення. Тому хочеться розповісти про майбутню Україну саме в такому контексті – соціальному!
Отже, яким я бачу Україну, зокрема Луганськ після конфлікту на Донбасі?
Одно з двох міст Донбаського регіон – Луганськ, до воєнного конфлікту між Україною та Росією був одним із великих та швидко зростаючих міст нашої країни. В моєму зображенні після повернення територій Луганська та Донецька в склад України – ці два міста стануть ще більш спроможними та могутніми на карті світу!
Вся ця ситуація, звісно ж, дуже неприємна та катастрофічна. Але я звик дивитися на речі з декількох сторін та ракурсів…
Я вважаю, що у нашої країни, після повернення Східних кордонів, з’явиться шанс на те, щоб будувати дійсно нову країну! Країну – де немає місця для сварок, конфліктів, обману, неповазі тощо.
В моєму розумінні нова країна – це не про нові дороги, красиві парки та хмарочоси…
Нова країна – це та країна в якій поважають старість, підтримують молодь та бережуть дитинство!
З боку людини, частина життя якої складає – спорт, хочеться висловитися із цього боку та ракурсу.
Одно з моїх останніх спогадів, які пов’язані з Луганськом – це було відвідування матчу футбольного клуба “Зоря”.
Я дуже хочу, і дійсно впевнений, що після повернення територій у склад України до Луганську повернеться рідний футбольний клуб! Діти і молодь будуть ходити на улюблений і оновлений стадіон, а клуб буде дарувати лише перемоги та гідно представляти наш регіон та нашу країну на міжнародній арені.
Впевнений, майбутній Луганськ буде гідно представляти Україну і саме в моєму улюбленому місті будуть здобуті великі і історичні спортивні перемоги! Багато кубків та медалей будуть прикрашати кімнати українських спортсменів, саме з Луганщини!
І завершуючи свою розповідь, хочу сказати, що нехай зараз і наша країна, зокрема Схід переживає не найкращі часи, але кожна людина з Донбасу пам’ятає свою історію, гідно несе її впродовж всього життя. Головне – це зберегти історія нашого краю, та в найближчому майбутньому почати писати нову главу!
Кирило Верещаєв